ABA-VR E-LEARNING ukranian
Урок 3: Структура навчання – Цілісна модель
З дидактичної точки зору ця модель може ґрунтуватися на розширеній концепції знання, запропонованій Хільде Хіім та Ельсе Хіппе, у якій навчання розглядається крізь процесуальну перспективу. У такій перспективі освітній процес розвивається у взаємодії між практичними викликами, рефлексією щодо реалізації та поступовим розширенням розуміння (Hiim & Hippe, 2005). У контексті віртуальної реальності особливу увагу необхідно приділяти елементам, навчальним передумовам, рамковим чинникам та самому процесу навчання під час застосування цього дидактичного каркасу.

Foto de Mikhail Nilov: https://www.pexels.com/es-es/foto/sentado-nino-infancia-papel-8654129/
Передумови навчання
У контексті VR ідеться про посилення впевненості студентів у власних здібностях опановувати цифрові технології (окуляри та контролери VR), що є необхідною умовою для комфортного навчання. Безпечне освітнє середовище також виступає передумовою мотивації студентів використовувати VR як змістовну підготовку до майбутньої професійної практики. Загалом вимоги мають сприйматися як значущі та посильні (Hiim & Hippe, 2003).
Важливим завданням викладача є створення чітких рамок використання VR відповідно до компетентностей студентів. Такі рамки формуються під час
вступного інструктажу (Simulationsstandarder, n.d.), щоб студенти сприймали технологію як безпечний простір навчання. Здатність зануритися у сценарій, усвідомлюючи, що за навчальним процесом ведеться спостереження, вимагає довіри.
Для педагога також існують навчальні передумови: необхідність володіння компетенціями щодо технічного налаштування, віра у власні можливості реалізації цього процесу, а також мотивація застосовувати VR як навчальну технологію, спираючись на досвід створення смислової та практичної узгодженості.
Фактори, які визначають рамки освітнього процесу
Кожна освітня інституція повинна мати відповідне обладнання VR та необхідні ліцензії. Також потрібно забезпечити фізичний і часовий простір для проведення симуляцій без переривань та у безпечних умовах. Студенти повинні пройти інструктаж щодо використання VR-окулярів та контролерів ще до передачі їм обладнання. У процесі виконання VR-сценаріїв роль викладача полягає у фасилітації процесу – роз’ясненні питань чи подоланні технічних труднощів.

Foto de Tima Miroshnichenko: https://www.pexels.com/es-es/foto/manos-sujetando-pantalla-concepto-6913311/
З педагогічної точки зору викладач має підтримувати студентів у тестуванні сценаріїв на основі навчальних цілей та передумов. Викладач також повинен бути підготовлений до роботи з VR-обладнанням та концепцією симуляції, включно зі стандартами (Simulationsstandarder, n.d.), щоб підвищити усвідомлення VR-сценарію як простору, вільного від оцінювання, орієнтованого виключно на навчання.
Завершальний етап – дебрифінг, який здійснюється на основі навчальних цілей студентів відповідно до Стандарту симуляцій (Simulation Standards).
Навчальний процес
На процес навчання впливає низка факторів. Серед них: безпечне навчальне середовище з позитивним соціальним кліматом і чіткими рамками застосування VR у навчанні. Важливим чинником є врахування навчальних передумов студентів, що безпосередньо впливає на якість їхнього навчального процесу.

Foto de RDNE Stock project: https://www.pexels.com/es-es/foto/hombre-tecnologia-remo-remar-8098272/
Використання VR створює можливості для таксономічної диференціації, адже дозволяє індивідуальним студентам проходити сценарії різної складності.
VR-сценарії як доповнення до традиційного навчання сприяють формуванню цілісного освітнього процесу, який, за Хіім і Хіппе, підвищує ефективність навчання (Hiim & Hippe, 2003). Залучення VR-технологій розширює спектр дій і компетентностей студентів у контексті їхньої майбутньої професійної практики.
У дослідженні, проведеному у SOSU Ostjylland щодо використання VR проти традиційних кейсів на тему хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ), було показано, що група, навчання якої проводилося із застосуванням VR технологій, продемонструвала значно вищий рівень впевненості у наданні допомоги пацієнтам із ХОЗЛ після тренінгу порівняно з контрольною групою (Jensen et al., n.d.). Окрім зростання впевненості, навчання у VR розвивало чутливість студентів, сприяючи формуванню більш глубокого сприйняття пацієнтів і кращого цілісного розуміння їхньої життєвої ситуації (Thamdrup, 2020)
