Урок 4: Інтеграція принципів АВА у VR-активності

Розробка чітких та лаконічних інструкцій і підказок

В АВА термін «підказки» відноситься до будь-чого, що може бути додане до дискримінативного стимулу (SD) чи інструкції, щоб допомогти учневі дати правильну відповідь. Підказки є способом допомогти виконати завдання. Використання підказок має на меті створити умови для реалізації методу безпомилкового навчання. Цей метод зменшує ймовірність помилок під час навчання. Завдяки підказкам учень спочатку демонструє правильні відповіді, які одразу підкріплюються винагородами. Різноманітність у виборі типу підказки

дозволяє адаптувати їх до різних здібностей і потреб студента. Вибір підказок ґрунтується на рівні навичок учня.

Foto de SHVETS production: https://www.pexels.com/es-es/foto/oficina-sin-rostro-efecto-desenfocado-dentro-7176027/

У АВА виділяють такі типи підказок:

Жестова підказка (Gesture Cue): це може включати жест вказування, кивання або будь-яку іншу дію, яку учень може спостерігати у викладача. Педагог використовує жести, щоб показати учню, що потрібно робити.

Foto de Anna Shvets: https://www.pexels.com/es-es/foto/brazo-mano-palma-plamera-4421544/

Фізична підказка (Physical Cue): передбачає, що педагог забезпечує фізичний контакт для спрямування дій учня під час цільової активності. Рухи рук учня коригуються руками вчителя.

Існують різні рівні фізичних підказок:

• Повна фізична підказка або «рука в руці»: педагог виконує всі дії сам, використовуючи руки учня.
• Часткова фізична підказка: педагог частково допомагає учню дати правильну відповідь, забезпечуючи певну фізичну допомогу та спрямовуючи дії учня під час виконання частини цільової активності.

Вербальні підказки: полягають у моделюванні правильної відповіді, коли педагог демонструє, що саме має сказати учень

Рівні інтенсивності вербальних підказок:

• Повна вербальна підказка: педагог вимовляє повну фразу або слово
• Часткова вербальна підказка: педагог вимовляє слово або фразу частково.

Текстові або письмові підказки: можуть бути організовані у вигляді списку або іншого типу письмової інструкції. Текст описує, що учень має зробити.

Візуальні підказки: можуть включати відео, фотографії або малюнки на папері, дошці чи електронному пристрої.

Foto de Yan Krukau: https://www.pexels.com/es-es/foto/gente-mujer-nina-escritura-8613094/

Аудіальні підказки: будь-який звук, який може почути учень, наприклад, сигнал будильника чи таймера. Цей звук вказує учневі на необхідність виконати певну дію.

Позиційні підказки: педагог розміщує правильний об’єкт відповіді ближче до учня.

Наступні рекомендації застосовуються до використання підказок:

• Підказка має бути надана одразу після інструкції.
• Використовуйте найменш інвазивну підказку, починаючи з найнижчого рівня допомоги.
• Швидке згасання підказок має бути своєчасним і послідовним. Якщо підказки завжди надаються на одному рівні, учень може розвинути залежність від підказок і ніколи не зможе виконати завдання самостійно.

Швидке згасання підказок може відбуватися наступним чином:

Від сильнішого до слабшого: спочатку використовується найсильніша підказка, щоб забезпечити правильну відповідь. Після того, як відповідь з’явилася, наступного разу використовується слабша підказка, і так далі, доки відповідь не відбувається самостійно.

Поступове фізичне керівництво: включає повну фізичну допомогу («рука в руці»), яка поступово згасає зі зміною точок контакту (рука на зап’ясті, рука на лікті, рука на плечі).

Затримка у часі: спочатку підказка надається одразу після інструкції, але в процесі навчання підказка затримується на кілька секунд, даючи учневі шанс відповісти перед отриманням підказки. Якщо відповідь відбувається під час затримки, підказка вже не потрібна. Якщо відповіді немає – підказка надається знову.

Важливо заздалегідь спланувати весь процес згасання підказок і обрати метод. Використання кількох методів може призвести до плутанини та ускладнити навчання. Критерій переходу від одного рівня інтенсивності підказки до іншого має бути встановлений перед початком безпомилкового навчання у процесі формування конкретної навички. Наприклад, критерієм переходу може бути 80% правильних відповідей протягом трьох занять.

Foto de RDNE Stock project: https://www.pexels.com/es-es/foto/colegio-escuela-estudiantes-diversidad-8363087/

Використовуючи метод безпомилкового навчання, у учня може розвинутися залежність від підказок.

Кілька факторів сприяють цій поведінці. Однією з причин можуть бути дії педагога, який постійно надає підказки, наприклад, мимовільні жести або погляди у бік правильної відповіді. Учень тоді навчається слідувати цим підказкам, а не інструкції педагога. Іншою причиною залежності від підказок є відсутність чітких і відмінних наслідків між правильною відповіддю та помилкою.